Досвід впровадження регіонального реєстру пацієнтів, які перенесли гострий коронарний синдром
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – створити регіональний реєстр пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда (ІМ); визначити частоту виникнення кінцевих точок: смерть, повторний ІМ, коронаровентрикулографія (КВГ), аортокоронарне шунтування (АКШ), гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), кровотечі, госпіталізації після перенесеного ІМ.
Матеріали і методи. До реєстру залучено 33 центри м. Вінниці та Вінницької області. За період 2017–2018 рр. у реєстр було занесено 2120 пацієнтів віком у середньому (75,9±7,7) року: 1361 (64,2 %) чоловік віком у середньому (67,5±8,4) року та 759 (35,8 %) жінок віком у середньому (76,3±8,2) року. У 1658 (78,2 %) пацієнтів діагностовано ІМ із зубцем Q, у 462 (21,8 %) – ІМ без зубця Q.
Результати та обговорення. Встановлено, що після виписування зі стаціонару 419 (13,4 %) осіб (262 (62,5 %) чоловіки та 157 (37,5 %) жінок) не зверталися по медичну допомогу до сімейних лікарів та кардіологів. Ці пацієнти статистично значуще не відрізнялися за віком та розподілом статей від хворих, які були під спостереженням лікарів. В обох групах переважали чоловіки та статистично значуще більше було осіб віком понад 60 років. Через 12 міс після перенесеного гострого ІМ у пацієнтів, які перебували під наглядом сімейного лікаря, задокументовано 37 (1,7 %) випадків АКШ, у 29 (1,4 %) хворих діагностовано ГПМК, 101 (4,8 %) пацієнт госпіталізований з приводу повторного ІМ та 156 (7,4 %) особам виконували КВГ. У хворих з інтервенційною тактикою лікування гострого ІМ статистично значуще менше протягом 12 міс траплялися випадки повторного ІМ (р=0,022), госпіталізації, (р=0,025) та смерті (р<0,001). У пацієнтів після перенесеного ІМ встановлено негативний кореляційний зв’язок між віком та летальністю, частотою виникнення кровотеч, що потребували госпіталізації, та частотою виконання КВГ. Визначено зв’язок між фактом проведення догоспітального тромболізису та госпіталізацією з приводу серцевої недостатності протягом року після перенесеного ГІМ. Відзначено негативний зв’язок між КВГ та госпіталізацією з приводу серцевої недостатності, кровотечами, що потребували госпіталізацій, повторною КВГ та ГПМК.
Висновки. Серед пацієнтів, що лікуються з приводу гострого коронарного синдрому, 13,4 % не звертаються по медичну допомогу до сімейних лікарів та лікарів-кардіологів після виписування зі стаціонару. Серед них статистично значуще більше чоловіків, осіб віком понад 60 років, жителів сільської місцевості. Через 12 міс після перенесеного ГІМ 1,7 % пацієнтів підлягають АКШ, у 1,4 % діагностують ГПМК, у 1,7 % виникають кровотечі, що потребують госпіталізації. Повторну госпіталізацію протягом року реєструють у 25,7 % хворих, смерть – у 9,5 %. Серед пацієнтів, яким проводили ургентну КВГ та стентування коронарних артерій, більше осіб, котрим виконують АКШ та в яких діагностовано кровотечі, що потребують госпіталізації. У цій групі виявлено статистично значуще зменшення кількості випадків повторного ІМ, госпіталізації та випадків смерті протягом року.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Пархоменко О.М., Лутай Я.М., Іркін О.І. та ін. Клініко-анамнестична характеристика та перебіг госпітального періоду захворювання у хворих молодого віку з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST //Укр. кардіол. журн.– 2018.– № 4.– С. 31–39. doi: https://doi.org/10.31928/1608-635X-2018.4.3139.
Avinainder Singh, Bradley Collins, Arman Qamar Study of young patients with myocardial infarction: Design and rationale of the YOUNG-MI Registry // Clin. Cardiol.– 2017.– Vol. 40 (11).– P. 955–961. doi: https://doi.org/10.1002/clc.22774.
Franken M., Giugliano P., Goodman S.G. et al. Performance of acute coronary syndrome approaches in Brazil. A report from the BRACE (Brazilian Registry in Acute Coronary syndromes // Eur. Heart J. Qual. Care Clin. Outcomes.– 2019. doi: https://doi.org/10.1093/ehjqcco/qcz045.
Haiyan Xu, Wei Li, Jingang Yang. The China Acute Myocardial Infarction (CAMI) Registry: A national long-term registry-research-education integrated platform for exploring acute myocardial infarction in China // Amer. Heart J.– 2016.– Vol. 175.– P. 193–201. doi: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2015.04.014.
Jánosi A., Ofner P., Al-Maktari F. et al. Patient care of patients with myocardial infarction in Hungary. Analysis of National Myocardial Infarction Registry data collecting in 2015 // Orv. Hetil.– 2017.– Vol. 158 (3).– P. 90–93. doi: https://doi.org/10.1556/650.2017.30670.
Kim Y.H., Her A.Y., Jeong M.H. et al. A comparison of the impact of current smoking on 2-year major clinical outcomes of first- and second-generation drug-eluting stents in acute myocardial infarction: Data from the Korea Acute Myocardial Infarction Registry // Medicine (Baltimore).– 2019.– Vol. 98 (10).– P. 345–352. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000014797.
Leng W., Yang J., Fan X. et al. Contemporary invasive management and in-hospital outcomes of patients with non-ST-segment elevation myocardial infarction in China: Findings from China Acute Myocardial Infarction (CAMI) Registry // Amer. Heart J.– 2019.– Vol. 215.– P. 1–11. doi: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2019.05.015.
Nicolau J.C., Franken M., Lotufo P.A. et al. Use of demonstrably effective therapies in the treatment of acute coronary syndromes: comparison between different Brazilian regions. Analysis of the Brazilian Registry on Acute Coronary Syndromes (BRACE) // Arq. Bras. Cardiol.– 2012.– Vol. 98 (4).– P. 282–289. doi: https://doi.org/10.1590/s0066-782x2012000400001.
Poloński L., Gasior M., Gierlotka M. et al. Polish Registry of Acute Coronary Syndromes (PL-ACS). Characteristics, treatments and outcomes of patients with acute coronary syndromes in Poland // Kardiol. Pol.– 2007.– Vol. 65 (8).– P. 861–872.
Santos J.F., Aguiar C., Gavina C. et al. Portuguese Registry of Acute Coronary Syndromes: seven years of activity // Rev. Port. Cardiol. – 2009.– Vol. 28 (12).– P. 1465–1500.
Sulo G., Igland J., Sulo E. et al. Mortality following first-time hospitalization with acute myocardial infarction in Norway, 2001-2014: Time trends, underlying causes and place of death // Int. J. Cardiol. – 2019.– Vol. 294.– P. 6–12. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2019.07.084.
Wallert J., Mitchell A., Held C. et al. Cardiac rehabilitation goal attainment after myocardial infarction with versus without diabetes: A nationwide registry study // Int. J. Cardiol. – – Vol. 1 (292).– P. 19–24. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2019.04.049.